Єдина діяльна (трудова) школа

Школа, відкрита дітям різного суспільного становища, має поєднувати спільність громадянського виховання з розвитком особистої ініціативи. Софія Русова розглядає цю справу як частину культурного й державного будівництва. У викладі важать доступність освіти, послідовність навчальних ступенів, дисципліна та самостійність учня. Порівняння педагогічних поглядів і досвіду різних освітніх систем допомагає авторці пояснити засади єдиної національної школи та місце вчителя в її щоденній роботі.

Діяльне навчання передбачає дослідження, спостереження й працю з матеріалом. Малювання, моделювання з глини, виготовлення речей із паперу та дерева, збирання колекцій і робота в саду поєднуються з теоретичними заняттями. Через власні спроби дитина має відкривати зв'язки між знаннями та способами їх застосування. Практичні рекомендації уточнюють, як керівництво педагога може підтримувати індивідуальний вияв учнів. Лекційний виклад переходить у програму шкільного життя, де творча воля, громадська співпраця та конкретне вміння мають розвиватися разом.